Що таке тимчасовий захист?
Наприкінці 90-х років ХХст. на територію західноєвропейських країн стався масовий приплив біженців. Основна частина з них – це біженці від війни в колишній Югославії (1991 – 2001). Велика кількість біженців, які одночасно в’їжджають і просять притулку, створюють труднощі з їх реєстрацією та своєчасною обробкою заяв. Це призводить до значної затримки, у деяких випадках на роки, перш ніж біженці зможуть отримати рішення про надання їм притулку та захисту. З цієї причини європейські країни погоджуються, що для майбутніх ситуацій масового в’їзду до ЄС біженців від війни чи іншого лиха необхідно створити спеціальний правовий розпорядок, який уможливить швидке надання захисту всім особам, які її потребують і причому – одноразовим, але комплексним рішенням. І оскільки в таких ситуаціях сподіваються, що рано чи пізно війна чи катастрофа закінчиться і люди зможуть повернутися до своєї країни, досягнуто згоди, що цей вид захисту не повинен бути постійним, а лише на певний період часу (тимчасовий захист).
Директива 2001/55/EC про тимчасовий захист була прийнята Європейським Союзом у 2001 році. Вона передбачає, що запровадження тимчасового захисту повинно здійснюватися загальним рішенням, яке діє для всіх країн-членів ЄС. Тому, згідно з директивою, рішення про впровадження тимчасового захисту для біженців з країни, що не входить до ЄС, має прийняти Європейська рада (European Council). Максимальний термін тимчасового захисту в ЄС становить загалом 2 роки.
Тимчасовий захист для біженців з України
4 березня 2022 р. Рада ЄС запровадила Директиву про тимчасовий захист для біженців від війни в Україні (завантажити тут) з початковим терміном дії до 4 березня 2023 р. Єврокомісія дала вказівки, що у разі продовження війни тимчасовий захист для переселених осіб з України буде продовжено до 4 березня 2024 р. Незважаючи на загальний максимальний термін тимчасового захисту в 2 роки, передбачений директивою, ЄК уточнила, що якщо війна в Україні або її наслідки триватимуть після цієї дати, вона запропонує Європейській раді продовжити тимчасовий захист на ще один, третій, рік – тобто до 4 березня 2025 р.
Згідно з цим рішенням 10 березня 2022 р. Уряд Болгарії ухвалив Рішення № 144 (завантажити тут), яким надано тимчасовий захист переселенцям з України та яке набуло чинності з дня його опублікування 14 березня 2022 р. Таким чином Болгарія активувала тимчасовий захист на своїй території з 14 березня 2022 р.
Спочатку, у жовтні 2022 року, тимчасовий захист було продовжено до 4 березня 2024 року, після чого 28 вересня 2023 року Рада ЄС ухвалила рішення № 13228/23 і продовжила термін до 4 березня 2025 року, а 25 червня 2024 року проголосувала нове рішення (№ 11119/24), яким продовжила тимчасовий захист до 4 березня 2026 року.
- Які права матимуть особи з тимчасовим захистом в Болгарії після закінчення терміну дії їх тимчасового захисту 4 березня 2026 року?
Наразі болгарське законодавство (стаття 68, п.1, п.п.2 Закону про притулок та біженців) дозволяє подавати заяву про надання міжнародного захисту, поки тимчасовий захист є дійсним і чинним. Однак закон не дозволяє Державному агентству у справах біженців (ДАБ) до закінчення терміну дії тимчасового захисту відкривати процедуру розгляду таких заяв і приймати рішення щодо них, надаючи або відмовляючи в наданні статусу біженця або гуманітарного статусу.
Однак з моменту закінчення терміну дії тимчасового захисту, який закінчується 4 березня 2026 року, особи з тимчасовим захистом в Болгарії автоматично набувають право подати заяву до Державного агентства у справах біженців (ДАБ) про надання міжнародного захисту (статусу біженця або гуманітарного статусу), яка буде розглянута і вирішена в рамках процедури, яка триває приблизно 3 місяці. Під час цієї процедури ДАБ видає інший тип реєстраційної картки, яка дійсна до закінчення процедури, але право на роботу набувається тільки після закінчення 3 місяців з моменту початку процедури, якщо з якихось причин вона не була завершена до цього часу.
Як статус біженця, так і гуманітарний статус, наданий ДАБ в рамках процедури міжнародного захисту, дають право на безстрокове проживання в Болгарії. Статус біженця прирівнює особу, яка його отримала, до громадянина Болгарії, за деякими винятками (наприклад, право голосувати на виборах, займати державні посади, вступати до армії тощо). Гуманітарний статус прирівнює особу, яка його отримує, до іноземця, який постійно проживає в Болгарії. При обох типах статусів статусів особи, які їх отримали, вносяться до болгарських реєстрів населення і отримують унікальний цивільний номер (ЕГН) замість ідентифікаційного номера іноземця (ЛНЧ), як у випадку з тимчасовим захистом. Обидва типи статусу дають автоматичне право на роботу без необхідності отримання будь-яких додаткових дозволів.
Оскільки гуманітарний статус надається особам, які тікають від війни (ст. 9, п.1 п.п.3 Закону про притулок та біженців), саме такий статус має бути наданий особам, переміщеним внаслідок війни в Україні, які наразі користуються тимчасовим захистом у Болгарії.
- Яка різниця між тимчасовим захистом і міжнародним захистом (статус біженця та гуманітарний статус)?
Переміщені особи з України, які в’їхали до Болгарії та подали заяву про захист до Державного агентства у справах біженців до 14 березня 2022 року, підпадають під індивідуальні процедури, які називаються «провадженням щодо надання міжнародного захисту». Ця процедура може тривати від 3 до 21 місяця залежно від складності окремої справи та загального навантаження Державного агентства у справах біженців.
Відповідно до болгарського законодавства міжнародний захист може бути двох видів – статус біженця або гуманітарний статус.
Статус біженця отримується на особистій основі через побоювання переслідувань, спрямованих на конкретного біженця через його расу, релігію, національність, приналежність до певної групи чи політичні погляди. Цей статус є безстроковим і надає біженцю, який його отримав, такі ж права, як і громадянам Болгарії. Його власники отримують посвідчення особи та документ для виїзду за кордон, з яким вони можуть в’їжджати та перебувати на території інших країн ЄС без візи до 90 днів протягом 6 місяців.
Гуманітарний статус також надається на особистій основі через існуючу реальну небезпеку для життя або тілесної недоторканості конкретного біженця через загрозу смертної кари, страти, катувань чи нелюдського поводження, а також через загальну загрозу життю та здоров’ю через громадянську чи міждержавну війну. Цей статус також є безстроковим і надає ті ж права, що й іноземцям, які постійно проживають у Болгарії. Його власники отримують посвідчення особи та документ для виїзду за кордон, з яким протягом перших 5 років після отримання статусу вони можуть в’їжджати та проживати на території інших країн ЄС лише після отримання візи. Лише після цього періоду вони можуть подорожувати та перебувати в ЄС без віз до 90 днів протягом 6 місяців.
Що відбувається з провадженнями щодо міжнародного захисту біженців з України?
Чи буде надано особам, які втікають від війни, індивідуальний гуманітарний статус чи загальний тимчасовий захист, залежить від кількості людей, які в’їхали до ЄС, тікаючи від війни. Коли починається масовий приплив біженців і стає практично неможливим швидко опрацювати їхні індивідуальні заяви про надання захисту і статусу, тоді ЄС вирішує перейти від індивідуальних процедур до видання загального акта про введення в дію тимчасового захисту, охоплюючи одразу всіх біженців з війни.
Таке рішення ЄС ухвалив 4 березня 2022 року. Через десять днів, 14 березня 2022 року Уряд Болгарії оприлюднив рішення №144 про надання тимчасового захисту в Болгарії особам, переміщеним з України. Саме тому з 14.03.2022 р. надалі для Болгарії набув чинності тимчасовий захист і автоматично охопив усіх українських біженців, які в’їхали чи в’їжджають на болгарську територію.
Це означає, що процедури всіх українських біженців, які після 14 березня 2022 року які були помилково зареєстровані як «іноземець у провадженні щодо надання міжнародного захисту», повинні бути припинені, а натомість вони мають бути перереєстровані та їм треба негайно видати новий документ під назвою «реєстраційна картка іноземця, якому надано тимчасовий захист».
Однак це не означає, що переселенці з України не мають права вимагати надання їм індивідуальної форми міжнародного захисту (статус біженця чи гуманітарний статус), якщо вони мають на це підстави. Відповідно до болгарського закону, це також можна зробити протягом періоду дії тимчасового захисту через заяву до Державного агентства у справах біженців (ДАБ). Однак ця заява про надання міжнародного захисту не буде розглянута ДАБ до закінчення терміну тимчасового захисту. Лише тоді особа, яка подала заяву про міжнародний захист, буде зареєстрована ДАБ як особа, що шукає захисту і за її заявою буде розпочато провадження щодо надання міжнародного захисту.
Ті біженці з України, які в’їхали до Болгарії до 14 березня 2022 року, але не зареєструвалися як біженці до цієї дати, або ті, хто в’їхав після 14 березня 2022 року, мають право в будь-який час до закінчення 90 днів безвізового перебування в Болгарії бути зареєстрованими як особи під тимчасовим захистом і негайно отримати реєстраційну картку іноземця з наданим тимчасовим захистом.
Біженці з України, які в’їхали та подали заяву до 14 березня 2022 року, матимуть індивідуальну процедуру надання міжнародного захисту, розгляд якої має продовжитися та вони мають отримати індивідуальне рішення про надання гуманітарного статусу. Слід мати на увазі, що протягом лютого-березня 2022 р. заяви про надання міжнародного захисту багатьом особам, поданим до 14 березня 2022 року через кризові центри чи поліцію, не були своєчасно опрацьовані та зареєстровані та є випадки, коли реєстрація їхніх заяв у Державного агентстві у справах біженців здійснювалася після 14 березня. З цієї формальної причини їх провадження щодо надання міжнародного захисту також буде припинено.
Якщо біженці з України, які перебувають у провадженні щодо надання міжнародного захисту, бажають перейти на тимчасовий захист, вони можуть підписати письмову заяву про відкликання заяви про надання міжнародного захисту та подати її до одного з територіальних відділів Державного агентства у справах біженців у м. Софія, м. Харманлі, с. Баня або с. Пистрогор.
Відмова від тимчасового захисту в Болгарії
Переміщені з України особи, зареєстровані під тимчасовим захистом у Болгарії, можуть переїхати до іншої країни-члена ЄС, де вони зможуть користуватися таким же захистом.
Для цього не потрібно здійснювати жодних формальних дій, подавати заяви про відмову від тимчасового захисту або повертати реєстраційну картку, видану болгарською державою.
Переміщені особи з України користуються тимчасовим захистом на території всього Європейського Союзу. Навіть коли тимчасовий захист був запроваджений, ЄС чітко вказав, що біженці з України не будуть обмежені у виїзді з країни, в якій вони спочатку були зареєстровані як особи під тимчасовим захистом, і вони зможуть переїхати до інших держав-членів без обмеження часу. Однак сама поїздка буде можлива лише за умови дотримання шенгенських правил, тобто безвізового режиму з дійсним біометричним паспортом або з шенгенською візою зі звичайним небіометричним паспортом для виїзду за кордон.
Після прибуття до іншої країни-члена ЄС переміщені особи з України – протягом періоду їхнього безвізового перебування (загалом 90 днів протягом 6 місяців) або протягом періоду дії візи, яку вони отримали – зможуть вирішити, чи вони бажають залишитися та реалізувати там свої права як особи під тимчасовим захистом у ЄС.
Якщо вони вирішать залишитися в іншій державі-члені ЄС, особи, переміщені з України, повинні зробити нову реєстрацію для тимчасового захисту у відповідному місцевому офісі чи органі влади. Лише після цього реєстраційну картку, видану в Болгарії, необхідно передати владі іншої держави-члена для отримання від них нового місцевого документа як особи під тимчасовим захистом.
Якщо вони вирішать повернутися до Болгарії, особи, переміщені з України, мають на це право, і після повернення до болгарського кордону вони повинні пред’явити як український паспорт, так і реєстраційну картку, видану болгарськими компетентними органами. Після повернення до Болгарії вони продовжують користуватися своїми правами як особи під тимчасовим захистом до закінчення терміну його дії.
Якщо хтось із українських біженців наполягає на поверненні своєї «реєстраційної картки іноземця, якому надано тимчасовий захист у Республіці Болгарія», то це можна зробити лише в територіальних управліннях Державного агентства у справах біженців у містах Софія та Харманлі. При поверненні картки складається протокол прийому-передачі, копію якого громадянин України отримує собі.
