Податки

Податки

Як правило, як болгарські, так і іноземні громадяни, якщо їх можна визначити як «місцеву особу», повинні сплачувати податки в Болгарії. Відповідно до податкового законодавства Болгарії, будь-яка особа вважається місцевою особою, незалежно від громадянства, якщо вона має постійну адресу в Болгарії, або яка проживає на території країни більше 183 днів (6 місяців і 1 день) в кожному 12 місяців (один рік), або центр життєвих інтересів якого знаходиться в Болгарії.

Однак між Болгарією та Україною діє договір про уникнення подвійного оподаткування (див. тут).

Згідно з цією угодою, Болгарія приймає як свою «місцеву особу» будь-яку особу, яка є громадянином Болгарії і не проживає в третій країні, а також будь-яку юридичну особу, яка має місце розташування в Болгарії або зареєстрована в Болгарії. Зі свого боку, Україна розглядає як свою «місцеву особу» будь-яку особу, яка відповідно до її законодавства підлягає оподаткуванню в ній, оскільки Україна є її місцем проживання, місцем перебування, місцем управління, місцем реєстрації або будь-яким іншим критерієм подібного характеру.

Однак, згідно з угодою між Болгарією та Україною, коли особа може бути визначена як «місцева особа» в обох країнах, застосовуються додаткові критерії, які визначають, у якій із двох країн ця особа вважатиметься місцевою особою та буде зобов'язана сплачувати податки на доходи там. Критеріями, які визначають, в якій із двох країн така людина буде вважатися місцевою особою, є:

• країна, в якій він має постійне житло, а якщо він має постійне житло в обох країнах – він буде вважатися резидентом країни, з якою він має найтісніші особисті та економічні зв'язки (центр життєвих інтересів).

• якщо держава, в якій особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або якщо він або вона не має постійного житла в жодній із держав, він або вона вважається місцевою особою держави, в якій зазвичай проживає.

• якщо особа постійно проживає в обох державах або, якщо зазвичай не проживає в жодній з них, така особа вважається місцевою особою тієї держави, громадянином якої він або вона є.

• якщо особа є громадянином обох країн, їхні податкові органи повинні вирішити це питання за взаємною згодою.

Тому найважливіше правильно визначити, де саме знаходиться «центр життєвих інтересів» громадянина України з тимчасовим захистом, щоб вирішити, де він має платити податки – у Болгарії чи в Україні.

Відповідно до вказівок болгарської податкової служби, Національне агентство доходів (НАД), щоб визначити, що є центром життєвих інтересів, до уваги береться те, де знаходяться сім’я та майно, а також місце, де особа виконує робочу, професійну або господарську діяльність і місце, з якого він керує своїм майном. Болгарський суд додатково вказує на те, що єдиної обставини проживання особи в певній країні більше 183 днів протягом 12 місяців недостатньо для того, щоб стати «місцевою особою» цієї країни та підлягати оподаткуванню там.

Отже, лише громадяни України, які отримали тимчасовий захист у Болгарії – наразі до 24 лютого 2023 року – і живуть, працюють і отримують дохід у Болгарії за трудовим або цивільно-правовим договором з болгарським роботодавцем, головний офіс та адреса якого знаходиться в Болгарії, можуть вважатися місцевими особами Болгарії, якщо їхнє перебування перевищує 183 дні протягом календарного 2022 року і оскільки на цей момент центр їхніх життєвих інтересів знаходиться в Болгарії. Дата реєстрації для тимчасового захисту береться як початковий момент проживання в Болгарії.

Доходи в Болгарії оподатковуються тим самим плоским податком у розмірі 10% від загального доходу, реалізованого протягом року.

Люди, які працюють лише за трудовим договором, не зобов’язані ні декларувати свої доходи, ні вносити їх, оскільки це обов’язок їхнього роботодавця. Обов’язок подати податкову декларацію до 30 квітня наступного року та сплатити свої податки в цей же строк покладається на осіб, які реалізують свої доходи або їх частину на підставі цивільно-правового договору та інших нетрудових доходів (торгівля, оренда, доходи від цінних паперів тощо). Інформацію про трудові та цивільно-правові договори див. Робота.

Іншим податковим тягарем є щомісячні страхові внески, які бувають наступних видів: